Наведено результати лікування урогенітального трихомоніазу у 25 хворих із застосуванням препарату Мератин в інфузійній і таблетованій формах випуску та результати застосування Мератину в комплексному лікуванні хламідійної інфекції сечостатевого тракту в поєднанні з
антибактеріальною та патогенетичною терапією. В першому випадку протягом перших 5 днів Мератин призначався в/в крапельно по 500 мг/100 мл двічі на добу і 500 мг (1 таб.) третій раз, потім ще 5 днів по 500 мг (1 таб.) тричі на добу. У комплексній терапії хламідіозу Мератин призначався по 500 мг (1 таб.) 2-3 рази на добу залежно від маси тіла
(менше або більше 60 кг відповідно) в комплексі з вільпрафеном.
Мікробіологічні та клінічні ефекти лікування трихомоніазу та хламідіозу складали відповідно 88-92% для трихомоніазу та 83,3-91,7% для хламідіозу. Показано фармако-економічну ефективність застосування цього препарату.

Ключові слова: Trichomonas vaginalis, трихомоніаз, анаеробні бактерії, лікування, орнідазол.

Нині нараховується понад 20 захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Вони характеризуються високою контагіозністю та порівняно швидким поширенням серед певних груп населення.

До групи захворювань, які передаються головним чином статевим шляхом, з переважним ураженням статевих органів включено: гонорею, трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмоз, кандидозні вульвовагініти, баланопостити, генітальний герпес, бактеріальний вагіноз та інші хвороби. В останні роки відмічається високий рівень захворюваності на ці інфекції.

Перше місце серед ЗПСШ, згідно з наведеними даними, займає трихомоніаз, який, як ми бачимо, є одним із найбільш поширених захворювань сечостатевого тракту. Збудником сечостатевого трихомоніазу є Trichomonas vaginalis, що відноситься до найпростіших - Protozoa, класу джгутикових -Flagellata, роду Trichomonas.

Урогенітальний трихомоніаз, як моноінфекція, зустрічається порівняно рідко та являє собою здебільшого змішаний протозойно-бактеріальний процес. Трихомонади часто є резервуаром збереження патогених мікроорганізмів, служать для бактерій захисним депо, не пропускаючи усередину до себе актибактеріальні препарати, антитіла, лімфоцити, у зв'язку з чим змішана трихомонадно-бактеріальна інфекція відрізняється особливою резистентністю до лікування.

В попередні роки препаратами вибору в лікуванні трихомонадного вагініту й уретриту були метронідазол або тиніда-зол, однак нині більш ніж в 60% випадків лікування цими препаратами є неефективним або малоефективним [4], що призводить до розвитку резистентного трихомоніазу, рецидивів захворювання.

Метою даного дослідження було вивчення ефективності застосування препарату Мератин у лікуванні трихомонадної інфекції та у комплексному лікуванні урогенітального хламідіозу.

Мератии - препарат імідазольної групи, виробництва фірми "Мілі Хелскере" (Великобританія), діючою речовиною якого є орнідазол.

Препарат застосовувався у формі таблеток, розчину для інфузій, вагінальних таблеток. Призначався протягом 10 днів: 5 днів у вигляді інфузійної форми по 500 мг двічі на добу і 1 таблетки (500 мг) третій раз, потім протягом 5 днів - по 500 мг тричі на добу перорально у вигляді таблеток. Жінки, окрім того, застосовували вагінальні таблетки Мератин Комбі 1 раз на ніч № 10. Також з метою профілактики дисбактеріозу і вітамінного дисбалансу та поліпшення всмоктування антипротозойного препарату призначався пробіотик Лактовіт, який містить спори бактерій молочної кислоти, а також фолієву кислоту та вітамін В₁₂, по 1 капсулі 3-4 рази на добу залежно від маси тіла. Крім того, хворі отримували єнзимо-, імуно-, фізіотерапію, місцеве лікування. Було проліковано 25 хворих з діагнозом урогенітального трихомоніазу (у 5 хворих були скарги на біль, свербіж, ггечію, значні або помірні виділення із статевих органів, у 11 хворих - скарги на скудні виділення переважно вранці після сну, у 9 - без-симптомний перебіг). Діагностика грунтувалась на бак-теріоскопічному методі (виявленні трихомонад в мазках) та виявленні Ag Trichomovas vaginalis методом РНІФ.

Після закінчення лікування хворим проводився контроль виліковності. Після другого контролю, через 2 місяці після закінчення лікування, клінічний ефект відмічався у 23 (92%) хворих.

Двоє хворих (чоловіки) скаржились на свербіж, відчуття дискомфорту в урерті, виділення. Лабораторно було виявлено трихомонади та умовнопатогенну флору. Окрім того, трихомонади було виявлено ще у однієї жінки, у якої не було суб'єктивних скарг і об'єктивних клінічних ознак.

Таким чином, мікробіологічний ефект при даній методиці лікування склав 88%.

Побічні ефекти у вигляді шлунково-кишкових розладів, головного болю було виявлено у одного хворого (4%).

Таким чином, результати даного клінічного дослідження щодо ефективності Мератину у лікуванні хворих на уро-генітальний трихомоніаз свідчать про те, що його можна використовувати як препарат вибору у лікуванні даної інфекції.

З фармако-економічної точки зору застосування препарату Мератин виглядає наступним чином: одна упаковка Мератину у формі таблеток коштує в аптечній мережі в середньому приблизно 36 грн., один флакон розчину для їнфузій -близько 22 грн. Отже, курс лікування трихомоніазу Мерати-ном за вищезазначеною схемою складає в середньому 292 грн. (2 уп. таб. х 36 грн. = 72 гри.; 10 флак. х 22 грн. = 220 грн.; 72 грн. + 220 грн. = 292 грн.).

При лікуванні лише таблетованими формами по 0,5 х З р/добу - 10 днів, курс лікування коштує в середньому 108 гри. (36 грн. х 3 уп. (ЗО таб.) = 108 грн.).

Поряд з Мератином, діючою речовиною якого є орніда-зол, на фармацевтичному ринку України представлені ще кілька препаратів з тією ж діючою речовиною, до яких відносяться: Тіберал (фірма "Roche"), Протозал (фірма "Дже-ном"); Орнізол (фірма "КМП"), але цими фірмами препарат-представлений лише у формі таблеток.

При лікуванні трихомоніазу виключно таблетованими формами орнідазолу 10-денний курс лікування коштує: Мератином - 108 грн. (З таб. на добу х 10 днів = ЗО таб. (З уп.) х 36 грн. = 108 грн.), тібералом - 201 грн. (З таб. на добу х 10 днів = ЗО таб. (З уп.) х 67 гри. = 201 грн.).

Враховуючи розвиток хронічних, рецидивуючих та ускладнених форм трихомоніазу, а також наявність гострих й тяжких станів, які розвиваються при інших інфекційних хворобах, спричинених анаеробними бактеріями: бактероїдами, клостридіями, фузобактеріями, анаеробними коками та ін. у вигляді сепсису, перитоніту, абсцесів, гангрени тощо, при яких показане застосування орнідазолу у вигляді інфузійної терапії, єдиноможливим для цієї мети є препарат Мератин, оскільки це єдиний орнідазол, зареєстрований нині на фармацевтичному ринку України, у вигляді розчину для інфузійної терапії, яка, в свою чергу, має переваги перед пероральним застосуванням препарату, оскільки при останньому має місце відносно повільне всмоктування діючої речовини в кров; відіграє роль вплив їжі та інших ліків на всмоктування; а також при наявності супутньої патології травного каналу через порушення абсорбуючої функції слизової оболонки шлунка та кишечника відбувається зниження всмоктування діючої речовини, що спричиняє зниження концентрації її в крові та недостатній розвиток терапевтичної дії.

Якщо брати до уваги застосування для інфузійної терапії препарату мєтронідазол (за тією ж схемою лікування трихомоніазу, що й для Мератину), вартість лікування мстроніда-золом на перший погляд є дешевшою.

З іншого боку, враховуючи переваги орнідазолу перед метронідазолом (краща переносимість орнідазолу, більш виражений ефект, менша частота рецидивів, щодо фарма-кокінетичних властивостей - менший відсоток зв'язування з білками плазми крові: 13% для орнідазолу та 20% для ме-тронідазолу [3], вища концентрація в тканинах та у місці дії, бо лише вільний (незв'язаний) препарат може проходити через мембрану клітини, менша резистентність та більша чутливість збудників до орнідазолу), наявність поки що єдиної інфузійної форми орнідазолу в Україні у вигляді Мератину, майже у 2 рази дешевший курс лікування таблетованими формами Мератину), останній можна вважати "золотою серединою" за вартістю та якістю у лікуванні трихомонадної інфекції.

Друге місце серед ЗПСШ за рівнем захворюваності займає хламідійна інфекція. В останні роки захворюваність на хламідіоз значно зросла. Збільшення інфікування хламідійною флорою пов'язують зі зміною загального мікробіологічного фону, збільшенням застосування антибіотиків і гормонів, що змінює біоценоз організму, його імунологічний та ендокринний стан, окрім того, велике значення має сексуальна революція, яка відбулася за останні 15-20 років та призвела до значного збільшення статевих зв'язків й омолодження цих взаємовідносин. Велике значення має також поліпшення діагностики цієї інфекції, поява нових методів дослідження - ПІФ, ІФА, ПЦР, застосування яких у нашій країні стало можливим з кіпця 80-х, початку 90-х років.

Захворюваність на хламідіоз у Кривому Розі за останні З роки має такий вигляд (рис. 2).

Хламідійна інфекція не завжди просто піддається лікуванню. Антибактеріальна терапія у хворих на хламідіоз нерідко призводить не до ліквідації інфекційних агентів, а лише до стихання клінічних проявів, до переходу маніфестного загального процесу в малосимптомний субклінічний або латентний хламідіоз. Такі люди, не вважаючи себе хворими і не відновлюючи лікування, є резервуаром хламідійної інфекції. Окрім того, у цих пацієнтів збудники можуть набувати резистентності до тетрациклінів, рифампіцину та інших препаратів. Хіміотерапія хламідійної інфекції до того ж нерідко перешкоджається неспецифічністю клінічних проявів та полімікробною етіологією симптомокомплексу. Таким чином, до комплексного лікування хламідіозу доцільно включати імідазольні препарати, активні щодо анаеробної мікрофлори, яка є не чутливою або слабочутливою до антихламідійних антибіотиків.

Рис. 2. Захворюваність на хламідіоз

Мікробіологічна ефективність лікування

Таблиця 2

Мератин (фірми "Мілі", Великобританія), використовувався у комплексному лікуванні хламідійної інфекції як препарат, активний відносно бактерій, що є супутньою флорою при хламідійній інфекції: анаеробні коки, псевдомонади, Bacteroides, Clostridium spp., Fusobacterium spp., гарднерели, мобілункус та ін.), але стійкі до дії протихламідійних антибіотиків.

Вільпрафен (джозаміцин) - антибіотик макролідної групи, який має 16-членне лактонове кільце, високу активність проти хламідій, уреаплазм, мікоплазм та ін.

Під спостереженням знаходилось 17 хворих з хронічною хламідійною інфекцією, діагностованою в зшкрібках або методом ПІФ, ІФА.

Серед жінок ендоцервіцит, кольпіт виявлено в 4 випадках; мало або безсимптомний перебіг захворювання — в 3.

Серед чоловіків хронічний простатит складав 5 випадків; мало або безсимптомний перебіг хвороби - також 5 випадків.

Хворі скаржились на свербіж, печію в уретрі, біль в області промежини, виділення слизового характеру, у 8 хворих скарг не було. Хворих було розподілено на дві групи: основна група — 12 осіб, які приймали Мератин з Вільпрафєном; контрольна - 5 пацієнтів, яким призначалася монотерапія Вільпрафєном.

Мератин призначався по 1 таблетці (500 мг) 2-3 рази на добу, залежно від маси тіла (менше або більше 60 кг) перед початком антихламідійної терапії, курс лікування — 10 днів. Через 3 дні від початку прийому Мератину хворі починали приймати Вільпрафен по 500 мг 2 рази на добу при масі тіла до 60 кг, по 500 мг тричі при масі тіла понад 60 кг. Курс 20 днів.

Окрім того, хворі отримували імуно-, ензимотерапію, ге-патопротектори, місцеве лікування, фізіотерапію.

Мікробіологічна ефективність лікування оцінювалась через 2 місяці після закінчення курсу терапії - визначенням хламідійних включень у зшкрібках, Ag С. trachomatis методом ПІФ.

Ефективність лікування наведено в таблиці 2.

Мікробіологічна ефективність для С trachomatis у основній групі складала 83,3%, що на 23,3% більше порівняно з контролем. Таким чином, Мератин показано рекомендувати в комплексному лікуванні хламідійної інфекції.

Результати проведеного дослідження свідчать про достатню ефективність лікування хворих на урогенітальний трихомоніаз із застосуванням Мератину за вищезазначеною методикою та застосування Мератину у комплексному лікуванні хламідійної інфекції. Мікробіологічний та клінічний ефекти лікування склали відповідно 88-92% та 83,3-91,7%.

Приведены результаты лечения урогенитального трихомониаза у 25 больных с применением препарата Мератин в иифузионной и табле-тированной формах выпуска и результаты применения Мератина в комплексном лечении хламидийной инфекции мочеполового тракта в сочетании с антибактериальной и патогенетической терапией. В первом случае в течение первых 5 дней Мератин назначался в/в капель-но по 500 мг/100 мл 2 раза в сутки и 500 мг (1 таб.) третий раз, затем еще 5 дней но 500 мг (1 таб.) 3 раза в сутки. В комплексной терапии хламидиоза Мератин назначался по 500 мг (1 таб.) 2-3 раза в сутки в зависимости от массы тела (менее или более 60 кг соответственно) в комплексе с вильпрафеном. Микробиологические и клинические эффекты лечения трихомониаза и хламидиоза составили соответсвенно 88-92% для трихомониаза и 83,3-91,7% для хламидиоза. Приведена фармако-экономическая эффективность лечения Мератином. Ключевые слова: Trichomonas vaginalis, трихомониаз, анаэробные бактерии, лечение, орнидазол.

The application of a drug Meratin in treatment of trichomoniasis and in complex treatment of chlamidiosis N.B. Yaschenko

The results of treatment of urogenital trichomoniasis at 25 patients with application of a drug Meratin (ornidazole) in infusion and pelleted the forms of discharge and effects of application Meratin in complex treatment chlamidiosis of an infection contamination of a genitourinary path in a combination to antibacterial and pathogenetic therapy are given. In case of the former in flow the first 5 days Meratin was nominated 2 times per day are intravenously trickling on 500 mg /100 a ml and 500 mg (1 tab.) third time, then 5 days on 500 mg (1 tab.) 3 times per day. In complex therapy of chlamidiosis Meratin was nominated on 500 mg (1 tab.) 2-3 times per day in dependence on mass of a body (less or more than 60 kg accordingly) in a complex with vilprafen. The microbiologic and clinical effects of treatment trichomoniasis and chlamidiosis have made accordingly 88-92% for trichomoniasis and 83,3-91,7% for chlamidiosis. The farmaco-economic efficiency of treatment by Meratin (ornidazole) is given. Key words: Trichomonas vaginalis, trichomoniasis, treatment, ornidazole.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адаскевич В.П. Заболевания, передаваемые половым путем. Витебск; 1997: 120, 156, 158. 2.Лепахин В.К., Белоусов Ю.Б., Моисеев B.C. Клиническая фармакология. М; 1988: 43,45.

3. Коваленко В.Н., Викторова А.П. Компендиум лекарственные препараты 1999/2000. К; 1999: 436, 736.

4. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Лечение резистентного трихомониаза повышенными дозами орнидазола в сочетании с пробиотиками и местной терапией. В: Актуальные проблемы дермотовенерологии и косметоло-

гии: Сб. науч.-практ. конф. Одесса; 2004: 73-75.

5. Погодин O.K. Хламидийная инфекция в акушерстве, гинекологии, пери-натологии. Петрозаводск; 1997: 5-6.

6. Гранитов В.М. Хламидиозы. Н. Новгород: НГМА; 2000: 35.

7. Мавров Г.И. Вильпрафен и мератин в комплексном лечении гени-тальной хламидийной инфекции. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. Днепропетровск 2004; 1-2 (7): 233.

8. Скрипкин Ю.К., Мордовцева В.Н. Кожные и венерические болезни. М: Медицина; 1999. Т. 1:639.

Статья опубликована в журнале "Здоровье мужчины", №2(13), 2005

Н.Б. Ященко
Криворізький шкірно-венерологічний диспансер

Дата публикации: 2005-06-11 (6817 Прочитано)