На сьогоднішній день консервативна терапія використовується з метою симптоматичного лікування СКХ, патогенетичного лікування сечокислого уролітіазу та діатезу, низхідного літолізу, патогенетичного лікування хворих з щавлевокислим діатезом та есенціальною гіперкальціурією, фосфатурією [1].

Симптоматичне лікування проводиться для купірування больового синдрому, а саме компонента, який виникає за рахунок спазму гладенької мускулатури при проходженні конкрементом мисково-сечовідного сегмента та сечоводу. На пертий план, загальновизнано, виходить призначення спазмолітичних препаратів, антигістамінних, неспецифічних протизапальних засобів. Сьогодні існує дуже великий спектр найсучасніших і доступних препаратів з відомим механізмом дії.

Встановлено, що ключовим фактором в патогенезі больового компонента ниркової кольки при каменях сечоводів є простагландини (ПГ). Враховуючи це, для купірування больового синдрому при нирковій кольці все частіше призначаються ингібітори простагландинів, а саме нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) [2]. Взагалі НПЗЗ широко використовуються у всьому світі. Кожного дня їх приймають понад ЗО млн. населення світу [3].

Метою нашої роботи були аналіз даних використання НПЗЗ, їх клініко-фармакологічних якостей та визначення доцільності використання Диклобєрлу для лікування ниркової кольки у хворих на СКХ.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Нами використано матеріали фармакологічних та клінічних досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів за останні 5 років щодо застосування НПЗЗ для лікування гос-

трого больового синдрому при нирковій кольці у хворих на СКХ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

В патогенезі больового синдрому при нирковій кольці виділяють кілька діючих факторів - тканинне пошкодження, подразнення нервових закінчень та запалення. Основним завданням лікаря в разі переважання больового синдрому в картині захворювання є зменшення болю. Для досягнення цієї мети при гострому больовому синдромі використовують різні прямі анальгетики (опіоїди, анестетики), діуретики, кортикостероїди, НПЗЗ, які блокують проведення болю на різних рівнях, викликають перерозподіл рідини, гальмують регенерацію, знижують чутливість макрофагів до лімфокінів.

Всі НПЗЗ пригнічують перевалено фазу ексудації. Най-сильніші препарати (індометацин, диклофенак, фенілбута-зон) діють на фазу проліферації, зменшуючи синтез колагену і пов'язане с цим склерозування тканин [4].

Вважають, що одним із основних принципів терапії гострого болю при нирковій кольці є зниження рівня простагландинів шляхом блокади активності циклооксигенази (ЦОГ) - простагландинсинтезуючого ферменту. Останнім часом доведено існування двох ізоферментів - ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Пёрший постійно присутній у всіх тканинах у різній кількості та контролює синтез ПГ. ЦОГ-2 бере участь в синтезі ПГ при виникненні запалення під дією тканинних факторів запалення (цитокінів та ін.), при цьому її рівень збільшується в сотні разів [5].

З пригніченням ЦОГ та послабленням фізіологічної ролі ПГ пов'язана велика кількість побічних ефектів НПЗЗ. Це, в першу чергу, гастропатії за рахунок зниження гастропротек-торної функції ПГЕ, кровотечі за рахунок пригнічення синтезу тромбоцитів, підвищення артеріального тиску за рахунок зниження ниркового кровообігу та затримки натрію й води та ін. [6].

Остання побічна дія викликає великий інтерес щодо купіруваня болю при нирковій кольці.

Ще 1967 року, до того, як було доведено [7] механізм дії НПЗЗ на ЦОГ, вказувалося [8], що внутрішньовенне введення ацетилсаліцилової кислоти на 50% пригнічує швидкість ниркової екскреції натрію та хлоридів у наркотизованих собак.

Цей антидіуретичний ефект НПЗЗ є дуже вигідним патогенетичним механізмом купірування больового синдрому при каменях сечоводів та нирково-сечовідного сегмента. Дослідженнями, проведеними на початку 2000 року, продемонстровано за допомогою гаммасцинтиграфіїї, що після внутрішньовенного введення диклофенаку натрію хворим на ниркову кольку достовірно знижується Т_макс на боці ураження порівняно зі здоровою ниркою. При цьому, якщо над ураженою ниркою реєструється зниження в 5 разів, то над здоровою - лише в 2 рази [10|.

Всі НПЗЗ пригнічують обидві форми ЦОГ. Співвідношення активності НПЗЗ в плані блокування ЦОГ-1/ЦОГ-2 дозволяє оцінити їх потенціальну токсичність. Чим менший цей показник, тим більш селективний НПЗЗ до ЦОГ-2 і тим менш токсичний. Наприклад, для мелоксикаму показник дорівнює 0,33, диклофенаку - 2,2, теноксикаму - 15, пірокси-каму - 33, індометацину - 107 [11].

Відомо про участь не тільки ЦОГ-2, але й ЦОГ-1 в розвитку больового синдрому, запаленні та відсутності паралелізму між здатністю НПЗЗ пригнічувати синтез ПГ та їх анальгетичною активністю [12]. Все це, на нашу думку, дозволяє припустити, що при нирковій кольці доцільно використовувати препарати зі "збалансованою" інгібуючою активністю щодо ЦОГ-1 та ЦОГ-2, які можуть викликати більш виражену анальгетичну дію, ніж селективні блокатори ЦОГ-2.

Таким чином, при виборі НПЗЗ необхідно досягнути балансу ефективності та безпечності лікування. У хворих з помірним хронічним болем та високим ризиком розвитку побічних ефектів препаратами вибору є селективні інгібітори ЦОГ-2. Але у хворих без факторів ризику розвитку побічної дії з вираженим гострим болем (приступом ниркової кольки) доцільним є призначення неселективних НПЗЗ, серед яких диклофенак натрію є золотим стандартом за оцінкою його анальгетичного та протизапального ефекту [13].

Сьогодні па фармацевтичному ринку України широко представлений цілий спектр НПЗЗ. Серед якіх, у відповідності з вище викладеним, найбільшу зацікавленість викликає препарат із збалансованою інгібуючою активністю — "Диклоберл". За його фармакокінетичними та фармакодинамічними властивостями, зручною та різноманітною формою випуску (ентеральні, парентеральні форми випуску, ректальні сугіпозиторії та ін), зручними варіантами дозування та з економічних міркувань Диклоберл вигідно відрізняється серед багатьох форм випуску диклофенаку натрію. На кафедрі урології Національного медичного університету ім. Акад О.О. Богомольця Диклоберл виробництва компанії Берін-Хемі АГ успішно використовується для лікування ниркової кольки у хворих на сечокам'яну хворобу на протязі багатоьох років.

ВИСНОВКИ

Таким чином, на підставі аналізу фармакологічних та клінічних досліджень вітчизняних та закордонних авторів та власного досвіду вікористання препарату можна зробити наступні висновки:

1. У хворих з вираженим приступом ниркової кольки має велике значення призначення неселективиих НПЗЗ, серед яких Диклоберл є золотим стандартом за оцінкою його анальгетичного, протизапального ефекту та невисоким показником токсичності.

2. Завдяки неселективності до ЦОГ Диклоберл пригнічує екскрецію натрію за рахунок зниження нирко-

вого кровообігу, швидкості клубочкової фільтрації і, таким чином, має антидіуретичну дію, особливо на боці ураження, що патогенетично сприяє зменшенню больового синдрому.

Целесообразность использования препарата Диклоберл в лечении почечной колики у больных мочекаменной болезнью С. П. Пасечников, Ю.В. Бухалов

Общепризнано, что ключевым фактором в патогенезе болевого компонента почечной колики при камнях мочеточников являются простагландини. Учитывая это, для купирования болевого синдрома при почечной колике все чаще назначаются ингибиторы простагландинов, а именно нестероидные противовоспалительные средства. У больных без факторов риска развития побочного действия с выраженной острой болью (приступом почечной колики) имеет большое значение назначение неселективных нс-стероидных противовоспалительных средств, среди которых Диклоберл (диклофенак натрия) является золотым стандартом по оценке его анальгетического и противовоспалительного эффекта.

Ключевые слова: почечная колика, простагландини, неспецифические противовоспалительные средства, диклофенак натрия, Диклоберл.

ЛІТЕРАТУРА

1. Тиктинский О.Л., Александров В.П, Мочекаменная болезнь. СПб: Изд-во Питер; 2000: 197-201.

2. Насонов Е.Л. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов и ингибиторов циклоок-сигеназы в начале XXI века. Русский медицинский журнал 2003; 11 (7).

3. Сокрут В.Н., Швиренко И.Р. Обоснование применения препарата Диклак гель в физиотерапии заболеваний с болевым синдромом. Медицина сегодня 2004; 19-20: 159-160.

4. Барсукова Е. Эффективность и безопасность современных НПВС. Еженедельник «Аптека» 2004; 46: 7.

5. Ingibition of prostaglandin synthesis as a mechanism of action for aspirin-like drugs. Nature 1971; 231: 232-253.

6. Астахова A.B. Нестероидные противовоспалительные средства (НПВС): спектр побочных реакций. Безопасность лекарств 2000; 1: 26-30.

7. Michael J. Dunn. Renal endocrinology. London: Williams & Williams; 1987: 27-30.

8. Ramsay A.G., Elliot H.C. Effect of acetylcalycyli'c acide on ionik reabsorb-

tion in the renal tubuli. Am. J. Physiol. 1967; 213: 323-327.

9. Шварц Г.Я., Сюбаев Р.Д. Методические указания по изучению новых нестероидных противовоспалительных препаратов: Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ 2000: 234-241.

10. Anne-Charlotte Kinn, Stig A. Larsson, Elisabeth Nelson, Hans Jacobsson. Diclofenac Treatment Prolongs Renal Transit Time in Acute Ureteral Obstruction: A Renography Study. Eur. Urology 2000; 37:334-338.

11. Балабанова P.M. Диклофенак -оптимальный выбор нестероидного противовоспалительного препарата для семейного врача. Русский медицинский журнал 2002; 10(15),

12. ШтыргольС.Ю. Фармакологические свойства и проблемы безопасности применения нестероидных противовоспалительных препаратов -селективных и специфических ингибиторов циклооксигеназы-2. Медицина сегодня 2005; 2: 162.

13. Яблучанский Н.И. Золотой стандарт нестероидных противовоспалительных препаратов. Medicus amicus 2005; 1:18.

Статья опубликована в журнале "Здоровье мужчины", №2(13), 2005

С.П. Пасєчніков, Ю.В. Бухалов
Національний
медичний університет ім. О.О. Богомольця

Дата публикации: 2005-06-11 (3846 Прочитано)