За останні роки відмічається збільшення числа захворювань дітородних органів у осіб чоловічої статі. У хлопчиків і юнаків вони складають 15—17%, у чоловіків зрілого віку з порушенням дітородної функції — від 40 до 50%. Це пояснюється ростом частоти аномалій розвитку, впливом шкідливих факторів оточуючого середовища, алергізацією населення та ін.

Разом з тим, медичні працівники не завжди звертають увагу на стан дітородних органів у хлопчиків, починаючи з дня народження і протягом усього часу їх фізичного і статевого дозрівання. На недостатньому рівні проводяться профілактичні огляди хлопчиків та юнаків у дошкільних закладах і школах, чоловіків зрілого віку.
До цих пір немає єдиної думки щодо термінів оздоровлення хлопчиків із захворюваннями геніталій, запізнілим або порушеним статевим розвитком, мають місце недосконалі схеми лікування дорослого чоловічого населення з патологією дітородних органів, не завжди застосовується індивідуальний підхід у курації таких хворих.
Несвоєчасне лікування хлопчиків і оздоровлення юнаків на завершальній стадії статевого дозрівання може бути запізнілим і призвести (і то не завжди) тільки до анатомічної корекції, в той час, як функціональну здатність органу відновити не вдається і, як наслідок, у чоловіків зрілого віку мають місце часті порушення репродуктивної чи ко-пулятивної функції.
Одна з ведучих проблем дитячої андрології — це порушення статевого розвитку. Гіпогонадізм у дорослих, який нерідко приводить до порушення статевої функції, безпліддя, різного роду соматичних і нервово-психічних захворювань, часто започатковується на ранніх етапах розвитку хлопчиків. Але лише в дитячому віці можна розраховувати на успіх в лікуванні такого грізного захворювання як гіпогонадізм з відновленням андрогенної і генеративної функцій. Недостатність функцій статевих залоз, яка виникла в ранньому дитячому віці, нерідко впливає на загальне здоров'я підлітка, його фізичний і психічний розвиток, а пізніше відбивається не тільки на репродуктивній функції, але й визначає фізичний стан та соціальну поведінку дорослого чоловіка.
Враховуючи више зазначене у відповідності до наказу Міністра охорони здоров'я України № 171 від 27 листопада 1992 року «Про удосконалення сексологічної та андрологічної допомоги населенню України» наказом начальника управління охорони здоров'я Волинської державної адміністрації № 254/08 від 28 грудня 1992 року при Волинській обласній клінічній лікарні організовано кабінет андрології, де надається кваліфікована консультативно-діагностична і лікувальна допомога чоловічому населенню різних вікових груп з патологією статевої сфери.
Лікар-андролог, перш за все, повинен бути високо кваліфікованим урологом з глибокими знаннями ендокринології статі та сексопатології. Неприпустимо призначати інших спеціалістів на посади андро-логів.
Обласний андрологічний кабінет працює у тісній взаємодії з міськими (районними) урологами, педіатрами та ендокринологами. Наказом покладено відповідальність за курацію андрологічних хворих на місцях:
а) дорослого чоловічого населення — на урологів;
б) хлопчиків і підлітків — на педіатрів і ендокринологів.
Згідно наказу міські (районні) спеціалісти направляють виявлених пацієнтів з андрологічною патологією на консультацію в обласний андрологічний кабінет. Наказом також передбачено стаціонарні ліжка для лікування складної андрологічної патології: в урологічному відділенні обласної клінічної лікарні — для дорослого чоловічого населення, в хірургічному відділенні обласної дитячої лікарні — для хлопчиків і підлітків, в ендокринологічному диспансері — для лікування різного роду андроендокринопатій. Така співпраця дає можливість контролювати стан андрологічного здоров'я різних вікових груп чоловічого населення, своєчасно встановлювати терміни і методи лікування, особливо для осіб дитячого віку.
Ми досить ретельно підбираємо пацієнтів для оперативного втручання з приводу тих чи інших природжених чи набутих вад з боку геніталій у хлопчиків. При справжньому крипторхізмі лікування починаємо з раннього дитячого віку, призначаючи вітаміни А, В, С, Е, Р, дітям у віці 2—6 років при ожирінні та пониженому основному обміні рекомендуємо тіреоідін, з двох років, при показаннях, вводимо курсами хоріонічний гонадотропін. Гормональну терапію завжди призначаємо індивідуально, з урахуванням інкреторної функції яєчок і гіпофіза, під постійним наглядом ендокринолога. При неефективності двох-трьох курсів консервативної терапії приймаємо рішення щодо оперативного втручання, яке на нашу думку, слід проводити у віці 4—6 років. Хірургічне лікування не слід відкладати при наявності супутньої грижі, водянки яєчка чи сім'яного канатика, ектопії яєчка.
Розширення вен сім'яного канатика (варікоцеле) частіше діагностується у віці 16—35 років, але може зустрічатись і у дітей (за нашими матеріалами у 4—5%). Ми не є прихильниками консервативного лікування варікоцеле — носіння суспензорію. Такий метод є не завжди ефективним, бо суспензорій створює своєрідний «термостат», який сприяє підвищенню температури в мошонці і разом із затрудне-ним кровообігом прискорює порушення ендокринної і сперматоген-ної функцій яєчка. Вважаємо, що методом вибору при варікоцеле повинно бути оперативне лікування до статевого дозрівання.
Ми маємо свій погляд відносно фімозу у хлопчиків. Нами розроблена його класифікація і запроваджений безкровний метод лікування за допомогою спеціального фімозодилятатора власної конструкції.
Корекцію гіпогонадних станів і затримку пубертату проводимо разом з ендокринологами. Для лікування андрологічної патології у дорослих чоловіків разом з традиційною терапією широко використовуємо ендоуретральні та ректальні методи фізіотерапії за допомогою спеціальних датчиків власної конструкції (фізіотерапевтична апаратура розміщена в андрологічному кабінеті).
В своїй практиці активно проводимо санітарно-освітню роботу. Так, за останні три роки з проблем андрології було опубліковано ряд статей в республіканській і обласній пресі, двічі виступали по місцевому телебаченню.
Таким чином, тільки висока кваліфікація спеціалістів разом з організаційними заходам надають право на існування такої необхідної служби, як андрологія.

В. О. Гринчук, Я. П. Данилишин (Луцьк)

Дата публикации: 2005-08-10 (2305 Прочитано)