Адекватна діагностика уродинамічних порушень при аденомі передміхурової залози (АПЗ) лишається однією з найважливіших проблем сучасної урології, адже саме ступінь порушення випорожнення сечового міхура має бути одним з головних критерієв для визначення тактики лікування. Головним методом визначення цих порушень реально залишається урофлоуметрія (УФМ).

Останнім часом у закордонній літературі з'явились дані про невелику діагностичну цінність показників УФМ. З іншого боку, немає чітких даних про те, які саме показники УФМ повинні враховуватись в першу чергу, і на які не слід звертати серйозну увагу.
Враховуючи наведені фактори, нами було вирішено провести аналіз достовірності різних показників УФМ у порівнянні з більш точними методами обстеження - ретроградною цистотонометрією (ЦТМ), профілометрією уретри (УПМ). Зрозуміло, що і вони не є абсолютно достовірними, але набагато більш чутливими, ніж УФМ. Нами було обстежено 42 пацієнти, що страждали на АПЗ віком від 52 до 76 років. Усі пацієнти крім загальноклінічного обстеження підлягали УЗД та уродинамічному обстеженню - УФМ, ЦТМ, УПМ.
Дослідження проводились на уродинамічній системі "Merkur-4000", що дозволяє визначати 7 показників УФМ. Кожен з цих показників аналізувався статистично та порівнювався з показниками ЦТМ та УПМ - об'ємом сечі при першому та при максимальному поклику на сечовипускання (SV),THCKOM у сечовому міхурі (Pv), та максимальним уретральним тиском (Ри). Останні параметри є одними з найголовніших для діагностики виду та локалізації дисфункцій нижніх сечових шляхів, тому саме вони вибрані для порівняння у якості еталону. Хворі були поділені на групи відповідно до вищенаведених показників для проведення подальшого кореляційного аналізу між ними та показниками УФМ (табл. 7). Отримані дані наведені в таблицях 8-10.
При аналізі отриманих даних необхідно зупинитись на кількох моментах. Традиційно найбільш важливими показниками УФМ рахуються максимальна та середня швидкості відтоку сечі, об'єм та час сечовипускання. Та результати наших досліджень не підтримують однозначно цю думку. Так, при аналізі відповідності показників УФМ та порогового об'єму сечі при цистотонометрії (табл. 8) знайдена достовірна кореляція останнього з об'ємом сечовипускання, прискоренням відтоку сечі, часом досягнення максимальної швидкості та загальним часом сечовипускання. По цим показникам також спостерігались вірогідні відмінності між групами хворих.
Таблиця 7. Розподіл хворих на групи за головними уродинамічними показниками

Групи	Розподіл па пороговому об'єму (Sv)		Розподіл по тиску в сечовому мікурі (Ри)		Розподіл по максимальному тиску в уретрі (Ри)
	Sv (ml)	к-ть хв.	Ри (cm HiO)	к-ть хв.	Ри (cm Н2О)	к-ть хв.
1	до 100	14	до 10	18	до 52	12
2	101—300	20	11—20	14	52—75	17
3	більше 300	8	більше 20	10	більше 75	13

При розподілі хворих в залежності від тиску у сечовому міхурі (табл. 9) не знайдено взагалі показників УФМ, що корелювали би з цим параметром цистотограми. Найбільш виразна тенденція відзначається у зворотній залежності з об'ємом сечі, хоча вона не є статистично вірогідною.
Таблиця 8. Залежність показників УФМ від величини SV

Групи	MxFR	V	MnFR	Hes	Лес	Тт	Ft
1	1І,6±4,6	146.6±51,1	6,0±2,6	5,0±3,l	3,0±2,1	7,3±4,9	25,7±7,4
2	12,3±7.0	220,1 ±86,9	6,2±3,5	8,1 ±5,3	1.4±0.9	1І,4±5.9	43,1 ±16,9
3	8.7±4,8	252,3±97,4	3,4±1,5	10,3±6,8	0,5±0,2	33,9±14,7	67,0±13.І
КК	0,0)	0,57*	-0,12	0,23	- 0,43**	0,72***  '	0.52*

Таблиця 9. Залежність показників УФМ від величини PV

Групи	MxFR	V	MnFR	Hes	Асе	Тт	Ft
1	П.8±6.6	241,9+110.9	5,6+3,3	6,8+4,9	1,1 ±0,7	18,1±9,5	47,9±22,3
2	12.1 ±6.8	166.4±55.3	6,1 ±3,6	8,1 ±5,6	3,0±2,1	9,9±7,7	4І,7±24,6
3	9,8±І,6	І58,8±49,1	5,2+1,0	7,1+2,3	1,6+0,8	8,7±4,8	31,3+14,6
КК	-0,11	-0,36	-0,08	-0,1	-0,19	-0,29	-0,17

Таблиця 10. Залежність показників УФМ від величини Ри

Групи	MxFR	V	MnFR	Hes	Лес	Тт	Ft
1	13,3±8,0	214,3±І25,9	6,9±4,4	5,8±3J_	2,5±І,3	І5,6±8,2	43,8±13,4
2	9,4±4.1	180,8+91,1	4,5±1.9	9,8±5,8	1,5±1,2	12,4±7,9	51,3+32,1
3	12,4+5.5	207,3±50,4	6,1 ±2,2	5,3±2,2	1,6±1,1	11,6+7,2	39,2±23,1
КК	0,14	-0,06	0,09	0,33	0,07	-0,15	-0.03

Примітки: MxFR - максимальна швидкість відтоку сечі; V- об'єм сечовипускання; MnFR - середня швидкість відтоку сечі; Hes - затримка початку сечовипускання; Лес - прискорення відтоку сечі; Тт -- час, необхідний для досягнення максимальної швидкості; Ft - час відтоку сечі: КК - коефіцієнт кореляції: *р < 0,02; **р < 0,05; ***p<0.001.
Необхідно зауважити, що саме пороговий об'єм сечі та тиск у сечовому міхурі при цьому є головними критеріями визначення наявності гіперрефлексії детрузору, що по останнім даним спостерігається у 45-80% хворих з АПЗ. їй придається велике клінічне значення, адже на практиці дуже часто саме її прояви (полакіурія, ніктурія, імперативні поклики) є важливими критеріями обгрунтування необхідності операції, хоча це не обов'язково свідчить про наявність вираженої обструкції міхурно-уретрального сегменту. Саме ця група хворих (25-30% від кількості прооперованих) не отримує полегшення від оперативного втручання внаслідок невірного трактування клінічної картини захворювання. УФМ, таким чином, також не є надійним критерієм виставлення діагнозу. При оцінці її результатів увагу необхідно звертати не тільки на об'єм та загальний час сечовипускання, а і на прискорення відтоку сечі та час досягнення максимальної швидкості сечовипускання. У той же час, як максимальна, так і середня швидкості відтоку сечі не характеризують присутність порушення скорочення детрузору.
Не менш важливий уродинамічний показник при обстеженні хворих з АПЗ - максимальний тиск в уретрі, взагалі не показав кореляційного зв'язку з показниками УФМ (табл. 10). Найбільший коефіцієнт кореляції знайдено з часом затримки початку сечовипускання, хоча і він невірогідний. Таким чином, зміни УФМ не є прямим свідченням підвищеного тиску в уретрі.
Наведені результати дослідження дозволяють зробити певні висновки. Урофлоуметрія не може рахуватись більш-менш надійним обстеженням для вирішення питання про стан активності детрузору та сфінктерного апарату. її дані достатньо приблизно характеризують тільки сумарну функцію нижніх сечових шляхів. Для вирішення питання про ступінь інфравезикальної обструкції та тактику лікування хворих з АПЗ необхідним є більш глибоке уродинамічне обстеження.

В. І. Зайцев (Київ)

Дата публикации: 2005-08-10 (1956 Прочитано)