Украинский урологический портал | Библиотека портала | Гипогонадизм

Материалы Первого Съезда сексологов и андрологов Украины

В роботі наведено аналіз основних неврологічних проявів андропенії (або синдрому часткової прогресуючої андрогенної недостатності). Вказано на патофізіологічні особливості цереброваскулярної гемодинаміки при андропенії.

Зростаюча поширеність цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ), висока смертність та інвалідизація хворих зумовлюють необхідність вивчення цього хоча й найбільш досліджуваного, але з невизначеними питаннями розділу клінічної та експериментальної медицини [1-3]. Одним із численних факторів етіопатогенезу ЦВЗ у віковому аспекті вважається дефіцит периферичних стероїдних гормонів та порушення механізмів дії нейроендокринних регуляторних систем організму, зокрема гіпоталамо-нейрогіпофізарної системи, які відіграють суттєву роль у формуванні цієї патології у осіб середнього та похилого віку [1, 4].

Відомо, що ЦВЗ переважають серед чоловіків. Певне значення у розвитку ЦВЗ у чоловічій популяції належить андрогенній недостатності, яка зазвичай маніфестує у середньому віці й супроводжується поступовим зниженням секреції тестостерону та розвитком структурно-функціональних змін у багатьох органах і системах, які клінічно об'єднані у синдром часткової прогресуючої андрогенної недостатності [5, 6].

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

До обстеженого контингенту було включено хворих, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС (104) та 46 осіб контрольної групи (радіаційно інтактна група).

З метою вивчення впливу часткової андрогенної недостатності на перебіг цереброваскулярних захворювань у ліквідаторів аварії на ЧАЕС їх було розподілено на дві кількісно рівні підгрупи (по 52 особи): підгрупа А - з ознаками андропенії та підгрупа В - без її клінічних проявів. Аналогічний підхід було використано при формуванні контрольної групи.

З метою підтвердження діагнозу та розробки раціональної терапії, визначення її ефективності проводилось комплексне клінічне, клініко-лабораторне та клініко-інструментальііе обстеження хворих.

Клінічне обстеження включало загальне клінічне обстеження, дослідження неврологічного статусу та вивчення стану вегетативної нервової системи. Поряд з цим, всі хворі були обстежені лікарем урологом із метою виявлення сечостатевих розладів. Дослідження вмісту в сироватці крові периферичних статевих гормонів: тестостерону (Т), естрадіолу (Е); гонадотропних гормонів: ФСГ, ЛГ, пролактину (ПРЛ) проводили радіоімунологічним методом. Сумарні кетостероїди в сечі визначали колориметричним методом тонкошарової хроматографії.

Дослідження ліпідного складу крові проводили за імуноферментним методом.

Клініко-інструментальне обстеження включало РЕГ, ЕЕГ, УЗДГ брахіоцефальних судин.

Нейровізуалізація стану головного мозку проводилась з використанням комп'ютерної томографії (КТ) та магнітно-резонансної томоїрафії (МРТ).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Отримані нами результати скринінгу скарг респондентів дали можливість виділити найбільш статистично значущі симптоми, притаманні представникам обох груп обстежених, та вважати ці симптоми своєрідними показниками цереброваскулярних розладів із проявами часткової андрогенної недостатності.

Серед неврологічних скарг, які мали місце у відповідях респондентів, нами було визначено головокружіння, головний біль, порушення сну як такі, що входили до перших трьох суб'єктивних показників, притаманних хворим в обох групах.

Основними скаргами, пов'язаними з розладами вищої нервової діяльності, більшістю респондентів відмічалися такі симптоматичні прояви, як зниження пам'яті, уваги, підвищена дратівливість та зниження емоційного настрою.

Враховуючи, що найбільше представництво серед цих скарг мали депресія (71,2 та 63,4% в групах хворих з проявами часткової андрогенної недостатності (ЧАН) та 54,2 і 58,2% у групах хворих без ознак ЧАН), дратівливість (68,4 та 57,9% у групах хворих із проявами ЧАН та 61,1 і 59,7% у групах хворих без ознак ЧАН); зниження уваги і пам'яті (44,3 і 35,7% у групах хворих з проявами ЧАН та 40,2 і 33,4% у групах хворих без ознак ЧАН). Саме ці симптоми ми включили до низки діагностичних критеріїв, які треба враховувати при встановленні відповідного клінічного діагнозу.

Щодо симптомів, пов'язаних з розладами сечостатевої сфери, то у звітах респондентів з ознаками ЧАН у першій та контрольній групах найчастіше вказувалося на недостатню ерекцію (відповідно 43,6 і 31,3%), зниження напору сечі при сечовипусканні (24,1 і 18,6%), а також статевого потягу (63,7 і 47,2%). Ця обставина дозволила нам вважати ці симптоми придатними до включення у ланку діагностичних ознак, якими необхідно користуватися при визначенні діагнозу хворим чоловічої статі, які мають скарги на порушення цереброваскулярної гемодинаміки з проявами часткової андрогенної недостатності.

При проведенні дослідження неврологічного статусу, яке включало оцінку стану вегетативної нервової системи, було виявлено клінічні ознаки її ураження, визначено орієнтовні строки їх прояву в кожній групі обстежених та з'ясовано зв'язок між строками появи неврологічних порушень й фактором впливу іонізуючого випромінювання.

Неврологічна симптоматика проявлялася, зокрема, синдромом пірамідної недостатності у першій групі, складаючи в підгрупах А та В 71,1 та 54,9%; порушенням статики та координації рухів - 78,8 і 73,0% відповідно. В контрольній групі синдром пірамідної недостатності в підгрупах А та В складав 52,1 та 47,8%; порушення статики і координації рухів - 69,5 і 60,8% відповідно. Порівнюючи ці показники з аналогічними у першій групі хворих, встановлено їх статистично достовірну різницю ( p <0,05).

Перманентний характер суб'єктивних скарг у хворих контрольної групи супроводжувався меншою вираженістю неврологічної симптоматики. У зазначених хворих мала місце вегетативна дисфункція, яка проявлялася підвищеною загальною та дистальною пітливістю, стійким дермографізмом та іншими порушеннями, які мали прогредієнтпий перебіг, і клінічно діагностувалася нами як синдром ВСД.

Було встановлено, що спочатку виникають зміни вегетативного тонусу, які клінічно маніфестують симптомами, притаманними розладам симпатичного відділу вегетативної нервової системи, порушенням реактивності та вегетативного забезпечення, наслідком чого є ослаблення механізмів компенсації та зниження адаптаційних можливостей організму в цілому. Разом із тим, порушення інтегративної діяльності центральних вегетативних структур нервової системи, на наш погляд, провокує неадекватні, парадоксальні реакції організму на звичайні подразники та функціональні проби.

Загалом структура неврологічних порушень в обох групах обстежених була аналогічною, але звертав на себе увагу той факт, що у хворих, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання (перша група), строки прояву неврологічних синдромів відмічалися в середньому на 9,3.0,4 року раніше, ніж у контрольній групі.

Це дає нам підставу стверджувати про існування зв'язку між строками появи неврологічної симптоматики та впливом іонізуючого випромінювання, наслідком якого с порушення обмінно-структурних взаємодій, що й зумовлює розвиток передчасного старіння організму.

Аналізуючи отриманий масив показників гормональної функції у хворих обох груп, ми помітили, що існує статистично достовірна різниця лише в строках збільшення (або зменшення) рівня окремих гормонів в обстежених хворих, яке у представників першої групи спостерігалося у віковому діапазоні 40-50 років. Так, рівень у сироватці крові складав у хворих першої групи: підгрупа А - 2,8.0,7 ng / ml , підгрупа В - 3,7.0,3 ng / ml (при p <0.05) та 3,6+0,9 і 4,9+0,7 ng / ml (при p <0.05) відповідно в підгрупах А і В контрольної групи. Середній рівень естрадіолу в сироватці крові в обох групах обстежених був <55 pg / ml , але мав безперечну тенденцію до збільшення, особливо у хворих з ознаками часткової андрогенної недостатності. Вміст центральних гонадотропних гормонів у хворих з цереброваскулярними захворюваннями, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, складали в підгрупі А: ФСГ - 10,1+0,4 іи/1; ЛГ - 8,7.0,75 іи/1; ПРЛ - 6,9+0,5 ng / ml та в підгрупі В вони були відповідно 7,6+0,4 іи/1; 5,3.0,2 іи/1; 5,1.0,5 ng / ml (при p >0.05). В контрольній групі хворих статистично достовірну різницю було встановлено щодо вмісту ФСГ у сироватці крові (підгрупа А -7,4+0,36 іи/1 та підгрупа В - 5,8+0,2 іи/1 при p <0.05), а також ПРЛ (підгрупа А - 4,33+0,85 ng / ml і підгрупа В -5,6.0,7 ng / ml при p <0,05).

Зміни зазначених показників гормонального статусу у хворих контрольної групи відмічалися у віці 51-60 років. Цей факт підтверджує виникнення порушень гормональної регуляції статевої функції у хворих, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, на 8-10 років раніше, ніж у хворих інтактної групи.

Таким чином, встановлено, що синдром часікової андрогенної недостатності у хворих із цереброваскулярними порушеннями, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, є проявом прискорення фізіологічних процесів передчасного старіння.

Ця обставина також зумовлює необхідність включення до діагностичного комплексу первинного обстеження хворих з цереброваскулярними захворюваннями, які мають скарги на сечостатеві розлади, методик визначення статевих гормонів з метою виявлення чинників, зокрема, ЧАН, які впливають на перебіг ЦВЗ. Синдром часткової андрогенної недостатності, який виникає внаслідок зниження функції гонад, може розглядатися як один із своєрідних пускових механізмів раннього старіння, що супроводжується поліморфною симптоматикою цереброваскулярних порушень у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Аналіз результатів дослідження ліпідного складу крові у обстежених виявив порушення ліпідного обміну в першій групі у 63% хворих, в контрольній групі - у 39%. Ці порушення проявлялися підвищенням атерогенних класів ліпопротеїдів та індексу атерогенності, зниженням рівня антиатерогенних класів ліпопротеїдів.

Аналіз отриманих результатів клініко-інструментальних досліджень стану нервової системи свідчить про дезинтеграцію центральних регуляторних механізмів.

Дослідження РЕГ-кривих у обстежених хворих дають підставу вважати, що порушення стану еластико-тонічних властивостей судин головного мозку було притаманне як пацієнтам з ЦВЗ та проявами ЧАН, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, так і пацієнтам радіаційно інтактної групи. Так, отримані показники РЕГ-кривих в першій групі хворих свідчать, що у обстежених підгрупи А РЕГ-криві дистонічного типу зустрічалися більш ніж у половини (55,7%), гіпертонічний та гіпотонічний типи - відповідно у 23,0 та 13,4%, тоді як у підгрупі В зазначені типи порушень було встановлено в меншої кількості хворих (дистонічний - у 32,7%, гіпертонічний - у 17,3% та гіпотонічний - у 21,7%).

Аналіз отриманих результатів показників ЕЕГ свідчить про суттєві зміни біоелектричної активності мозку в обох групах хворих. Було встановлено, що у підгрупі А першої групи десинхронний тип ЕЕГ зустрічався у 42,3% ( p <0.05) і найчастіше реєструвалась бездомінантність ритмів низької амплітуди (20 мкВ). Дезорганізований тип ЕЕГ було зафіксовано у 23% обстежених підгрупи А, тоді як у підгрупі В зазначений тип порушень встановлено у 17,3% ( p <0.05).

Аналіз отриманих результатів показників ЕЕГ контрольної групи свідчить про менш суттєві зміни біоелектричної активності головного мозку порівняно з хворими першої групи (десинхронний тип ЕЕГ зустрічався у 38,4%, тоді як цей показник у підгрупі В складав 26% ( p <0,05), гіперсинхроний та дезорганізований типи ЕЕГ було зафіксовано відповідно у підгрупі А в 13,4 та 21,1% обстежених, тоді як у підгрупі В зазначені типи порушень встановлено у меншої кількості (десинхронний - у 26%, гіперсинхронний - у 13% та дезорганізований - у 8,6%). Щодо ЕЕГ нормального типу, то переважну кількість їх було виявлено у обстежених підгрупи В -52% (р<0,05).

За результатами дослідження стану екстракраніальних судин головного мозку за допомогою УЗДГ у обстежених хворих виявлено поліморфність уражень брахіоцефальних судин, яка не завжди корелювала з клінічною неврологічною симптоматикою.

Найчастіше гємодинамічні порушення локалізувалися у системі сонних артерій. Так, стенозуючі процеси у внутрішній сонній артерії відмічалися у 23,1% хворих першої групи. Подібні зміни у хворих контрольної групи було встановлено у меншої кількості обстежених -17,7% ( p <0.05).

УЗДГ хребцевих артерій у хворих першої групи виявила наявність стенозів у 8,3% пацієнтів і лише у 4,9% представників контрольної групи обстежених ( p <0,05).

Оклюзію середньої мозкової артерії виявлено у 9,3% хворих першої групи та у 4,7% хворих контрольної групи ( p <0.05).

Таким чином, встановлені зміни допплєрограм у обстежених хворих обох груп свідчать про значну питому вагу патології магістральних артерій.

Патологічні зміни у структурі головного мозку за даними МРТ виявлено у більш ніж половини (52%) обстежених, що підтверджує наявність органічного ураження головного мозку.

Обробка результатів МРТ головного мозку у обстежених хворих обох груп показала, що у 44% пацієнтів було встановлено поєднання патологічно посиленої візуалізації судин та криблюрів; у 32% - поєднання криблюрів та одиничних вогнищ демієлінізації й у 24% - поєднання криблюрів і вогнищ демієлінізації з ознаками атрофії та одиничних лакунарних інфарктів. Суттєвих відмінностей між томографічними даними у хворих, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, та інтактною групою хворих не виявлено. Це може пояснюватися спільними патогенетичними механізмами розвитку дисциркуляторної енцефалопатії в обох групах обстежених хворих.

Практично у всіх обстежених (96,4%) виявлено супутню патологію, патогенетично пов'язану з ураженням судинної системи: артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця; з ураженням епітеліальної тканини: виразкову хворобу шлунка й 12-палої кишки, а також ендокринні розлади: гіперплазію щитовидної залози, цукровий діабет, ожиріння, які у сукупності обтяжували перебіг основного захворювання.

Таким чином, виявлені особливості досліджуваних клінічних, клініколабораторних та клініко-інструментальних показників були важливими у розробці діагностичного алгоритму комплексного обстеження хворих з цереброваскулярними захворюваннями та проявами часткової андрогєнної недостатності.

Таким чином, результати виконаної роботи обґрунтовують необхідність комплексного обстеження хворих із цереброваскулярними захворюваннями та проявами часткової андрогєнної недостатності, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, як заходу ранньої діагностики, цілеспрямованого лікування та профілактики ускладнень судинних захворювань головного мозку.

ВИСНОВКИ

У роботі визначено клініко-діагностичпі та лабораторно-інструментальні особливості перебігу судинних захворювань головного мозку у хворих з проявами андропенії для підвищення ефективності лікувально-профілактичної тактики в умовах амбулаторного спостереження. Результати обстеження неврологічного статусу хворих дозволили визначити клініко-діагностичний симптомокомплекс, який сприяє своєчасній діагностиці захворювання та визначенню схеми патогенетичного лікування цієї категорії хворих.

За даними інструментально-лабораторних обстежень було відібрано найбільш значущі показники, присутність яких поряд з клініко-неврологічними показниками може слугувати критеріями ранніх проявів цереброваскулярних захворювань у осіб з андропенією.

За умов амбулаторного спостереження хворих із цереброваскулярними порушеннями та андропенією (частковою апдрогенною недостатністю) доцільно проводити комплексний моніторинг стану нервової системи, основних електрофізіологічних показників (РЕГ, ЕЕГ), стану показників ліпідного обміну та гормонального статусу, що дозволяє підвищити ефективність лікувально-діагностичних заходів.

Неврологические проявления андропении А.Л. Сиделковский, Ю.И. Головченко, Р.Я. Адамєнко
В работе представлен анализ основных неврологических проявлений андропении или синдрома частичной прогрессирующей андрогенной недостаточности. Приведены патофизиологические особенности цереброваскулярной гемодинамики при апдропении
Ключевые слова: андропения, цереброваскулярные заболевания.

Nevrologie displays of andropenia A.L. Sidelkovskiy, Yu.l. Golovchenco, R. Ya. Adamenco
There are presented in a work the analysis of the basic neurologic displays of andropenia or a syndrome partial progressing of androgenic deficiency and the common approaches in complex treatment and prophylactic measures. There are adduced pathoanatomical peculiarities of cerebrovascular hemodynamics connect with andropenia.

Key words: cerebrovascular diseases, andropenia.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адамєнко Р.Я. Лікування неврологічних симптомів клімаксу. Український вісник психоневрології 1997:81-82.
2. Головченко Ю.И., Клименко Е.И., Усатенко А.Г. Томографические феномены гипертонической энцефалопатии, наблюдаемые при магнитно-резонансном сканировании мозга, и патогенетическая направленость их развития. Український вісник психоневрології 2001; 9(1): 15-17.
3. Бабаджанова Ш.А., Гафуров Б.Г., Бусаков Б.С. Цереброваскулярные расстройства у учасников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. Неврологический журнал 2000; 5 (2): 28-30.
4. Сіделковський О.Л., Адамєнко Р.Я., Усатенко О.Г., Головченко Ю.І. Особливості перебігу цереброваскулярних захворювань при частковій андрогенній недостатності у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення. Український медичний альманах 2002; 5(6): 121-123.
5. Сиделковский А.Л. Клинико-лабораторная диагностика цереброваскулярных заболеваний у мужчин с частичной андрогенной недостаточностью. Здоровье мужчины 2003; 5 (2): 21-23.
6. Adamopoulos D . A . J . The Aging Male 1998; 1 (2): 149.

О.Л. Сіделковський, Ю.І. Головченко, Р. Я. Адаменко
Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика

Дата публикации: 2005-08-11 (2104 Прочитано)


	Главная \| Новости \| Форум \| Темы \| Публикации \| Medok \| Архив новостей \| Опросы