Детрузорно-сфінктерна дисінергія

Пацієнт з ДСД має проблеми з початком сечовипускання – у типовому випадку відразу після ініціації мікції опір у сечівнику істотно зростає, а відтік сечі значно утруднюється. Для спорожнення сечового міхура пацієнту доводиться напружуватись, змінювати позу. Тривалість часу сечовипускання значно зростає.

Детрузорно-сфінктерна дисінергія – стан, при якому відзначається одночасне скорочення детрузора і поперечно-смугастого сфінктера уретри. У нормі в момент скорочення сечового міхура відбувається розслаблення зовнішнього і внутрішнього сфінктера уретри. При деяких формах порушення іннервації сечового міхура (рефлекторний спінальний сечовий міхур) не відбувається синхронного скорочення сечового міхура та розслаблення сфінктерів, в результаті людина відзначає складне становище при сечовипусканні, струмінь сечі може мати переривчастий характер. Це призводить до підвищення внутрішньоміхурового тиску та появи залишкової сечі.

Залежно від характеру скорочення сфінктера уретри виділяються три типи сфінктерно-детрузорної дисінергії:

• 1 тип – характеризується поступовим збільшенням тонусу зовнішнього сфінктера уретри синхронно із підвищенням тонусу детрузора (сечового міхура). Після зниження внутрішньоміхурового тиску тонус сфінктера також знижується. У пацієнтів з даним типом дисинергії сечовипускання відбувається лише після зниження тиску у сечовому міхурі.
• 2 тип – характеризується судомними, хаотичними скороченнями зовнішнього сфінктера уретри протягом акту сечовипускання (скорочення сечового міхура). Сечовипускання у таких пацієнтів має уривчастий характер.

• 3 тип – ступінь скорочення зовнішнього сфінктера уретри відповідає ступеню скорочення сечового міхура. Сечовипускання у таких пацієнтів носить скрутний характер протягом усього або зовсім не відбувається.

Зморщений сечовий міхур – порушення іннервації (нейрогенний сечовий міхур), хронічні запальні процеси (цистит) призводять до розвитку дистрофічних та склеротичних процесів у стінці сечового міхура. В результаті зменшується об’єм сечового міхура. Крім того, розвиток склеротичного процесу в ділянці сечопузирного трикутника може призводити до порушення відтоку сечі від нирок за рахунок стенозу усть сечоводів.

Порушення уродінаміки сприяє розвитку ускладнень: гідронефроз, пієлонефрит, каміння нирок, хронічна ниркова недостатність.

Діагностичний алгоритм детрузорно-сфінктерної дисинергії включає: загальний аналіз сечі, посів сечі на стерильність з антибіотикограмою, заповнення спеціалізованих анкет-опитувальників, ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням об’єму залишкової сечі та комплексне уродинамічне обстеження.

Для лікування використовуються a1-адреноблокатори. Препарати цієї групи блокують передачу імпульсів симпатичної нервової системи на a1 – рецептори, розташовані в шийці сечового міхура. В результаті розслабляється гладком’язова мускулатура, підвищується тонус судинної стінки та нормалізується кровотік у детрузорі.
Найменшою мірою використовуються центральні міорелаксанти. Вони знижують активність рухових нейронів та інгібують передачу нервового імпульсу в спинному мозку, внаслідок чого зменшується спастичність поперечно-смугастих м’язів. Однак препарати не мають органної специфічності, і основним побічним ефектом є виражена слабкість м’язів кінцівок, що значно обмежує їх застосування.

Одним із методів лікування детрузорно-сфінктерної дисінергії є тибіальна нейромодуляція. Лікування ургентного нетримання сечі.

До оперативних методів відносять введення ботулінічного токсину (препарату BOTOX, Диспорт, БТХА) у поперечно-смугастий сфінктер уретри. Механізм дії ботулінічного токсину полягає у блокаді вивільнення медіатора скорочення (ацетилхоліну). Внаслідок чого імпульс, що викликає спазм, переривається і не доходить до м’яза. Результатом застосування ботулінічного токсину є розслаблення структур м’язів. При детрузорно-сфінктерній дисинергії скорочується детрузор, тоді як поперечно-смугастий сфінктер уретри залишається розслабленим.

Як сама природа патології детрузорно-сфінктерної дисинергії, так і її діагностика та лікування – завдання нетривіальне, що вимагає спеціальних знань, якісної діагностики та спеціалізованого обладнання, міждисциплінарної інтеграції та повноцінного контакту. Ми маємо подібний досвід та навички і будемо раді допомогти Вам із цією проблемою.